Свірзький замок – замок в стилі пізнього ренесансу, розташований у Львівської області на горі Белз. Сучасного вигляду набув з середини XVII ст.: існують припущення, що укріплення і перебудову замку здійснював фортифікатор Павло Ґродзицький, відомий зведенням королівського арсеналу у Львові.
З трьох боків будівлю захищає вода (шлюзи, що перегородили річку Свірж, утворивши ставки, були викопані ще в XVI ст.), а з четвертого – оборонна башта, ледь не найстаріша частина комплексу (потребує консервації і відновлення). Зовнішні стіни замку збереглися незмінними, а внутрішнє планування було перебудовано у радянські часи: замість просторих покоїв з’явилися невеликі кімнати. Але ренесансні білокам’яні портали та обрамлення вікон нагадують, що ця будівля – старовинна. В замку збереглися оздоблений камін, бійниці, частина підземелля (більшу частину довелося замурувати, адже виникла загроза обвалу залів фортеці), а у внутрішньому дворі – величезна криниця, воду з якої брали на випадок облоги.
На території замкового парку зберігся костьол, заснований в XV ст., – мурована будівля в стилі ренесансу. Над входом залишилися рештки шляхетського герба колишніх володарів, а фрагменти старих фресок, нажаль, нині зафарбовані позолоченими малюваннями. До костелу від замку вів підземний хід, завалену частину якого можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.
Навколо будівель зберігся парк, а взагалі цю місцевість називають «Карпати в мініатюрі».
У 1978 році тут знімали фільм «Д’Артаньян і три мушкетери», і Свірзький замок виконував одразу декілька «ролей»: маєтку графа Д`Артаньяна в Гасконі, Бетюнського монастиря, де було отруєно Констанцію, бастіону Сен-Жерве, в якому билися мушкетери, а на галявині біля башти Людовик ХІІІ вислуховував шепотіння кардинала про діамантові підвіски.
Площа замку – близько 3500 м², загальна площа комплексу – 25,14 га. Територія охороняється.
