Одеські катакомби – величезна мережа штучно створених підземних ходів і лабіринтів під Одесою та передмістям, довжина яких сьогодні оцінюється приблизно в 2,5-3 тис. км. Один з найбільших підземних лабіринтів в світі: катакомби Парижу, для порівняння, сягають 500 км, Риму – 170 км.
Більша частина катакомб (95-97%) – колишні каменоломні, в яких видобувалося будівельне каміння, починаючи з 30-х років XIX ст. Вже у 60-х роках XIX ст. під містом з’явилася розгалужена мережа покинутих вапнякових шахт. У систему катакомб також входять печери природного походження, геологорозвідувальні та будівельні шурфи, бункери, дренажні тунелі, зливові колектори та інші підземні порожнини.
Глибина каменоломень – від 4 до 30-35 м. Частина каменоломень – одноярусні виробки, хоча зустрічаються двох та трьохярусні. Габарити печер сильно варіюють, в середньому становлять 1,8 м у висоту і 3,5 м в ширину. Найбільш високі мають висоту до 5 м. Найбільша ширина – 5,2 м. Але багато ходів через обвали перетворилися в лази висотою 25-30 см і шириною 50-70 см.
По суті, Одеські катакомби – це велетенське підземне місто зі своїми проспектами, вулицями, провулками, тупиками, площами, де й до сьогодні дослідники відкривають нові підземні райони.
